Минають роки, відлітають у вічність. Але є один день, який ніколи не буде стертий з нашої пам'яті. Це — 9 травня 1945 року, дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбників, проголосила Перемогу усього людства над злом війни. «Їх подвиг в пам’яті народній» - виховна година, яка відбулася напередодні свята Великої Перемоги у 8Б класі ЗОШ №2 м. Марганця. Восьмикласники зустрілися з Фокіним Олександром Андрійовичем, сином Героя Радянського Союзу Фокіна Андрія Петровича. Олександр Андрійович розповів про свого батька - командира 320-го гвардійського Прешовського стрілецького полку 129-ї гвардійської Житомирської Червонопрапорної стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії четвертого Українського фронту, гвардії полковника. 17-річним юнаком пішов служити в Червону Армію. Бився з колчаківцями в Громадянську війну, був поранений. В 1926 році закінчив Горьківське військове піхотне училище, став кадровим військовим.
В роки Великої Вітчизняної війни Фокін Андрій Петрович командував стрілецьким полком, який став гвардійським, Червонознаменним. За плечима сотні тяжких військових доріг: бій за Київ, Львів, Житомир, Івано-Франківськ, Чехословаччину… За час війни нагороджений 17 урядовими нагородами, зокрема Зіркою Героя Радянського Союзу, двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова, орденом Олександра Невського, а також орденами і медалями Чеської республіки. У Чехії обраний почесним громадянином.
Учні з цікавістю слухали сина героя, який розповів про свого батька не тільки як героя, але й як звичайну людину, турботливого батька. Андрій Петрович був справжнім патріотом і громадянином.
